Листя калини звичайної впізнають за супротивними трилопатевими пластинками з грубим зубчастим краєм, трьома жилками від основи і залозками на черешку. Саме цей набір, а не «схожість на клен» з відстані, відрізняє кущ у саду, на межі й у заплаві.
Типова пластинка широкояйцеподібна або майже округла, завдовжки 5–10 см і завширшки 5–8 см. Зверху вона темно-зелена й гола, зісподу світліша, часто м’яко опушена. На квітучих коротеньких пагонах лопаті бувають слабкі, тож один незвичний листок ще нічого не доводить.
Нижче — як роздивитися край і жилки, що змінюється від квітня до листопада, з чим листок плутають і коли пожовтіння лишається сезоном.
Візьміть листок із середини цьогорічного пагона, не з самої верхівки. Пара сидить навпроти одна одної: якщо листки йдуть по черзі, це вже не калина. Пластинка проста, не розсічена на окремі листочки.
Найчастіше лопатей три, рідше п’ять. Бічні яйцеподібні, середня часто майже чотирикутна: біля основи звужена, боки майже паралельні, верхівка відтягнута в коротке вістря. Основа пластинки округла, зрізана або клиноподібна, зрідка неглибоко серцеподібна.
Край крупнозубчастий, зубці нерівні й гострі, на бічних лопатях вони сильніші із зовнішнього боку. Майже цілокраї лопаті теж трапляються — це варіант того самого куща, а не інший вид. Від основи розходяться три товсті жилки, по одній у кожну лопать; дрібніші йдуть до зубців.
Черешок борозенчастий. Біля основи пластинки сидять увігнуті, ніби тарілчасті залозки, а при основі черешка — два тонкі ниткоподібні прилистки. Саме ця пара деталей відсікає більшість «кленових» здогадок: у клена таких прилистків немає.
Число 5–10 см — це довжина самої пластинки, від місця, де черешок входить у листок, до кінчика середньої лопаті. Черешок у мірку не входить. Ширину міряють упоперек бічних лопатей: у калини вона часто майже дорівнює довжині. У тіні й на сильних пагонах пластинка тяжіє до верхньої межі, інколи описи дають до 12 см; на сонці листок дрібніший і щільніший. Строкатий сорт міняє забарвлення, а не кількість лопатей.
Знизу проведіть пальцем уздовж жилок. У типової калини звичайної там м’яке сірувате опушення, хоч на частині кущів волоски лишаються лише «борідками» в кутах жилок. Верх лишається гладким.
Калина звичайна листопадна. У київських спостереженнях НУБіП за 2009–2013 роки зелений конус з’являвся в середньому на 33-й день від 1 березня, тобто на початку квітня, а листопад починався близько 213-го дня — на межі вересня й жовтня. Вегетація тривала приблизно 180 днів.
Ці 180 днів рахують між двома фенодатами, не «на око з вікна». Рання весна зсуває старт на тиждень, холодна затягує розкриття, суха осінь пришвидшує скидання. У сорту ‘Roseum’ у тих самих обліках листопад починався пізніше.
У квітні пластинка світло-зелена, тонка, лопаті вже читаються. До травня–червня, коли кущ цвіте плоскими білими щитками, листок стає темно-зеленим зверху й сірувато-зеленим знизу. Літо колір майже не міняє.
Осіннє забарвлення нерівне між кущами. На сонці пластинка йде в оранжево-червоне й пурпурове, у затінку частіше жовтіє. Це сезонна зміна, а не пляма хвороби. Після листопаду лишаються супротивні бруньки; за листком узимку кущ уже не впізнати.
Джерело: фенодати Viburnum opulus у Лісостепу, спостереження НУБіП у Києві за 2009–2013 роки; морфологія пластинки — ботанічні описи калини звичайної.
Найсильніше заперечення просте: «на фото це клен, лопаті ті самі». Контур справді кленовий, і з одного розмитого знімка висновок краще не робити. Клен і калина ще й обидва тримають листки супротивно, тож одного «парами» мало.
Різницю дають деталі, які на загальному кадрі губляться. У калини лопатей зазвичай три й від основи йдуть три головні жилки; у багатьох кленів лопатей і жилок п’ять. На черешку калини є залозки й ниткоподібні прилистки, зісподу жилки опушені. Якщо переламати молодий черешок клена гостролистого, часто виступає молочний сік — у калини його немає. У ключі Корнелльського університету для лопатоподібних листків прилистки стоять першою межею: без них це не калина.
Поруч росте гордовина, Viburnum lantana. Її листок цілісний, яйцеподібний, дрібнозубчастий, зверху зморшкуватий, знизу густо повстистий, без лопатей. Стиглі плоди в неї чорні. Бузина теж має супротивні листки, але складні: кілька листочків на одному черешку, а не одна лопатева пластинка.
- Три лопаті й три жилки від основи. П’ять рівних лопатей по всій кроні ближче до клена, ніж до калини.
- Грубий нерівний зубчик і гострі кінці лопатей. Дрібний пилчастий край без лопатей — уже інша рослина, часто гордовина.
- Залозки біля пластинки і два тонкі прилистки. Немає прилистків на лопатоподібному листку — шукайте клен.
- Верх голий, низ світліший і м’який уздовж жилок. Густий повсть по цілісній пластинці — ознака гордовини.
- Проста пластинка, не складний листок. Кілька окремих листочків на черешку відсікає бузину ще до плодів.
- Супротивне кріплення на голій гілці. Почергове розташування знімає калину з переліку незалежно від форми.
Звірте щонайменше три листки з середини різних пагонів і обидва боки пластинки. Верхівкові листки на квітучих гілочках бувають майже без бічних лопатей, і саме їх найчастіше знімають «для визначення».
Рівне пожовтіння чи почервоніння всієї крони у вересні–жовтні, без дірок і без стягнутих країв, збігається з сезоном. На сонці тон червоніший, у тіні жовтіший. Строкаті форми тримають кремову облямівку все літо: це забарвлення сорту, не пляма.
Інша справа — червень, коли сусіди ще зелені, а ваш кущ жовтіє плямами або стоїть у «мереживі» з жилок. Калиновий листоїд, Pyrrhalta viburni, поширений в Україні; його личинки з травня скелетують пластинку з нижнього боку. Жук близько 5–6 мм, личинки тримаються під листком, тому зверху довго видно лише дірки.
Раннє всихання краю після спеки теж не є осіннім забарвленням: сезонний тон іде по всій пластинці й по всій кроні, а не обпалює один ярус. Якщо сумнів лишається, сфотографуйте верх, низ, черешок із залозками і вузол, де сидить пара листків.
Якщо кущ під вікном і зараз літо, цього тижня візьміть три пластинки з середини пагона. Міряйте довжину без черешка: 5–10 см, три лопаті, залозки й прилистки вже дають робоче впізнавання.
Якщо на дворі вересень, занотуйте тон крони й повторіть огляд за два тижні. Рівний перехід у жовте або пурпурове без нових дірок лишайте як сезон. Червоніший сонячний бік і жовтіший тіньовий теж вкладаються в різницю освітлення.
Якщо в травні–червні пластинка вже мереживна, переверніть десяток листків. Личинки на жилках — привід зрізати сильно об’їдені верхівки восени або рано навесні, до розкриття бруньок, а не списувати дірки на «осінній колір».
Якщо маєте лише фото з чату, не ставте назву за контуром. Потрібні кадр пари листків на гілці, край із зубцями і черешок зблизька. Без цих трьох кадрів клен і калина лишаються однаково ймовірними.
